Успішне відшкодування ПДВ: обґрунтування та план дій

Шановні колеги,

Сьогодні ми хотіли б поговорити щодо теми повернення податку на додану вартість (ПДВ), а саме його бюджетного відшкодування. В даному огляді, ми розкриємо загальний принцип щодо процедури бюджетного відшкодування в Україні, та викладемо практичні поради щодо розрахунку суми та подання заявки. Ми не торкатимемось детально алгоритму заповнення звітності чи нормативно-правового обґрунтування для тієї чи іншої операції, а в загальному розглянемо порядок дій при роботі з бюджетним відшкодуванням.

Думаємо багато хто чув по процедуру, чули про її складність (неможливість), та відповідно не ризикують подавати заявки щодо відшкодування ПДВ, а зараховують накопичений податковий кредит в рахунок майбутніх зобов’язань. Для короткострокових проектів це, можливо, і робочий варіант, проте, якщо ми говоримо про довготермінові проекти, вартість яких зазвичай вимірюється мільйонами євро, то заморожувати 20% вартості проекту на кілька років, у час коли фінансування є обмеженим, його залучення коштує додаткових коштів, враховуючи також вартість грошей у часі, не є доцільним. Більше того, весь проект може стати не вигідним, якщо вчасно не повертати суми ПДВ, сплачені постачальникам, та не реінвестувати їх у подальший розвиток.

Чинним законодавством України чітко передбачено механізм бюджетного відшкодування ПДВ та його терміни. За умови відповідності всім критеріям, та правильного відображення операцій в обліку компанії та звітності, заявлена сума повертається на рахунок компанії-заявника протягом максимум 2-х місяців з моменту подання заявки. Тож розглянемо алгоритм, за яким необхідно діяти.

Для початку, хотіли б зауважити, що податок на додану вартість – це непрямий податок, який сплачується кінцевим споживачем. Отже, компанії-платники ПДВ, є лише «транзитерами», тобто вони накопичують ПДВ-кредит з вартості товарів (робіт, послуг), сплачених постачальникам, та ПДВ-зобов’язання з вартості товарів (робіт, послуг) проданих покупцям. ПДВ не впливає на фінансовий результат діяльності, а обліковується окремо (окрім випадків, коли сума ПДВ не відшкодовується). За результатом звітного періоду, для України це 1 календарний місяць, позитивна різниця між ПДВ зобов’язаннями та кредитом підлягає сплаті до бюджету, а від’ємна може бути або зарахована в збільшення від’ємного значення наступного звітного періоду або заявлена до відшкодування на рахунок платника.

Тобто, має місце наступна схема:

Отже, прийнявши рішення щодо бюджетного відшкодування, необхідно дотримуватись наступного алгоритму дій:

  1. Проаналізувати чи може підприємство претендувати на бюджетне відшкодування. Для цього потрібно, щоб виконувались наступні умови одночасно:
    – відсутній податковий борг з ПДВ
    – існує реєстраційний ліміт на момент подачі декларації з ПДВ, який дорівнює або більший за суму, яка планується до відшкодування
    – наявність фактичної сплати ПДВ, в складі оплати постачальникам за товари (роботи, послуги) а у випадку імпорту – сплати до держбюджету при розмитненні.
  2. Слід пересвідчитись в наявності і відповідності всім критеріям первинних документів, що підтверджують факт поставки, щодо оплачених постачальникам сум за одержані товари (роботи, послуги). Також слід перевірити коректність відображення цих операцій в регістрах бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності.
    Податковий кодекс України (ПКУ) не містить вимоги щодо обов’язковості факту поставки, як підстави для бюджетного відшкодування. Ст. 200.4 ПКУ передбачає наступні умови щодо суми податку до відшкодування: «….у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг». Проте ДПС фразу «постачальникам» трактує як щодо здійсненого факту поставки. Ця позиція фіскальних органів була також підтримана і судами, тому ми радимо все ж таки, притримуватись практики, та заявляти суми, щодо яких відбулись обидві події і оплата і поставка.
    Не зайвим буде перевірити контрагентів, суми сплачені яким, братимуть участь в заявці на відшкодування, щодо наявності активів, достатніх для здійснення операції (основні засоби, персонал тощо), відсутність відкритих кримінальних проваджень. Забезпечити підтвердження факту поставки наприклад транспортними документами, актами прийому-передачі, складськими відомостями, фото-фіксацією.
  3. Визначившись з сумою, готуємо заявку на бюджетне відшкодування, яку необхідно подавати у складі поточної звітності з ПДВ. Вимоги щодо коректного заповнення декларації з ПДВ та додатків до неї повинні бути чітко виконані, щоб уникнути формальної відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ через невірний алгоритм заповнення звітності.
    Сума до відшкодування на поточний рахунок має бути зазначена у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ. Не забуваємо проставляти суму реєстраційного ліміту у рядку 19.1, а саме, суму, обчислена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації.
    Разом із декларацією подаємо:
    додаток 3 — розрахунок суми бюджетного відшкодування;
    додаток 4 — заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
    При цьому у заключній частині декларації «Відмітка про подання до декларації» ставимо позначку біля кожного додатку який подаємо.

Увага! Сума, заявлена до бюджетного відшкодування, на період її узгодження з ДПС, не приймає участі у реєстраційному ліміті СЕА ПДВ чи від’ємному значенні наступного звітного періоду. Тож, у разі виникнення податкових зобов’язань до сплати у наступному звітному періоді, їх необхідно буде сплатити до державного бюджету, незважаючи на накопичену суму ПДВ кредиту, який був заявлений до відшкодування.

Терміни щодо підтвердження заявлених до бюджетного відшкодування сум наступні:

  1. 30 календарних днів, що настають за граничним строком для подання декларація на проведення камеральної перевірки (ст. 200.10 ПКУ), коли перевіряється правильність алгоритму заповнення декларації та додатків та арифметика;
  2. 60 календарних днів, що настають за граничним строком для подання декларація на проведення документальної перевірки. За поширеною практикою після завершення камеральної перевірки (30 днів) починається документальна, протягом 10 робочих днів.
  3. Якщо по результату перевірок (за п.1 (та) п.2, викладеними вище)During, податковим органом не виявлено порушень, по результату документальної перевірки готується довідка протягом 5 робочих днів після її закінчення.
  4. Протягом 5 робочих днів з дати вручення довідки здійснюється повернення суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок.

Отже, правильно спрогнозувавши стан розрахунків з ПДВ за періодами, маючи правильно налагоджену систему обліку та підтвердні первинні документи, можна одержувати бюджетне відшкодування ПДВ на поточний рахунок, тим самим не «заморожувати» кошти, а вкладати їх у розвиток вже зараз. Зауважуємо, основними і достатніми підставами для відшкодування ПДВ є факт оплати постачальнику та виконання ним зобов’язань по поставці товарів (робіт, послуг) в рахунок здійсненої оплати. Жодні інші вимоги з боку фіскальних органів як наприклад введення в експлуатацію об’єкта будівництва є незаконними та можуть бути успішно оскаржені.

Бажаємо успіху! Керуючий партнер, Оксана Кузюра

Наші фахівці з радістю поділяться додатковою інформацією у разі потреби.