Міжнародні стандарти фінансової звітності: добровільно-примусове застосування

Розвиток інформаційних технологій, глобалізація, міжнародна співпраця, транснаціональні корпорації – це все супроводжує наше життя ось вже майже століття.

Різні країни, відмінні законодавства, а як же бути з фінансовою звітністю,? Адже підходи до складання мають бути ідентичними, а фінансова звітність має бути зрозумілою для усіх без винятку користувачів.

Виходом з такої ситуації і стали Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ, англ. IFRS), які впроваджують єдиний підхід до складання фінансової звітності та висвітлення господарських операцій.

В Україні впровадження правил МСФЗ розпочалось з реформою бухгалтерського обліку, та прийняттям Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та впровадженням Національних Положень (П(с)БО) бухгалтерського обліку, які практично у всіх аспектах відповідають положенням МСФЗ.

Облік та звітність, сформована у відповідності до вимог МСФЗ є своєрідним «знаком якості» та надійності інформації поданої у звітності. Для компаній, які планують вихід на міжнародні ринки, акції яких котуються на фондових ринках, які мають залучені інвестиції від міжнародних донорів (як приватних компаній так і фінансових установ на кшталт ЄБРР або МВФ) застосування МСФЗ є обов’язковою умовою.

Історично склалось, що в Україні бухгалтери орієнтовані перш за все на податковий облік. Проте, Податковий кодекс України, також дозволяє вести бухгалтерський облік на вибір або за Національними стандартами (П(с)БО) або Міжнародними стандартами обліку (МСФЗ).
Тож чи є вибір? Хто має вирішувати як вести облік за П(с)БО чи МСФЗ?
Частиною 2 статті 12 Закону № 996-XIV передбачено перелік ідприємств, застосування МСФЗ для яких є обов’язковим:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес
  • підприємства, що належать до великих
  • Публічні акціонерні товариства
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України

Решта підприємств можуть вибрати за концептуальну основу обліку МСФЗ за власним вибором. Тож переходити чи не переходити? Вибір за компанією. Проте, якщо ви націлені на розвиток у довготерміновій перспективі, залучення інвестицій, вихід на міжнародні ринки – тоді як найраніше застосування МСФЗ однозначно спростить та полегшить життя компанії.
Перехід до облік у відповідності до системи МСФЗ вимагає зміни облікової політики та проведення певних дій, спрямованих на узгодження (трансформацію) обліку за П(с)БО та МСФЗ. Трансформація полягає у тому, щоб виявити розбіжності в обліку між Національними стандартами та МСФЗ та здійснюється у відповідності до МСФЗ IFRS 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності».
Нижче наведено орієнтовний алгоритм щодо переходу на стандарти МСФЗ:

Крок 1. Визначитись з датою переходу. Зазвичай це 01 січня, проте період може бути іншим, якщо користувачами звітності встановлено інший звітний період для фінансового року.

Крок 2. Розробити облікову політику у відповідності до вимог МСФЗ. Положення даної облікової політики до попередніх періодів застосовується ретроспективно, що відобразиться в трансформаційних коригуваннях.

Крок 3. Підготувати оборотно-сальдову відомість по рахункам обліку у відповідності до П(с)БО.

Крок 4. Проаналізувати залишки по кожному з рахунків обліку на предмет їх відповідності МСФЗ та обліковій політиці.

Крок 5. Здійснити трансформаційні (коригуючі) записи у зв’язку з виявленими відмінностями. Це можуть бути наприклад відмінності у сумі амортизації, припинення або визнання певних об’єктів, перекласифікація статей тощо.

Важливо! Трансформаційні записи не повинні впливати на фінансовий результат року, тому мають бути здійснені через рахунок нерозподіленого прибутку (збитку).
Приклад такої трансформаційної таблиці наведено нижче.

Крок 6. Скласти трансформовану оборотно-сальдову відомість.

Крок 7. На підставі трансформованої оборотно-сальдової відомості скласти фінансову звітність.

Окрім вже звичних для нас балансу (звіт про фінансову позицію), звіту про фінансовий результат (звіт про прибути і збитки) в пакет звітності за МСФЗ входить звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів.

Чи не найважливішою складовою фінансової звітності є примітки до неї.

В примітках розкривається:

  • загальна інформація щодо компанії;
  • основи підготовки, затвердження і подання фінансової звітності;
  • суттєві положення облікової політики;
  • істотні судження і допущення;
  • розкриття інформації щодо використання справедливої вартості;
  • рекласифікації у фінансової звітності за звітний рік у порівнянні з фінансовою звітністю попереднього року та виправлення помилок;
  • розкриття інформації, що підтверджує статті, подані у звітності.

Необхідно також взяти до уваги перехідний (порівняльний період), згідно з вимогами п. 30 МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності») має бути 2 порівняльних періоди для кожного виду звітності та 3 для звіту про прибутки і збитки.
Отже, застосування МСФЗ як концептуальної основи обліку та звітності, є свідченням надійності інформації, її повноти висвітлення та відповідно така звітність викликає більшу довіру у її користувачів. Необхідність використання єдиних облікових підходів спричинено ринковими умовами, тож МСФЗ впроваджують все більше і більше підприємств в Україні.
Тож, якщо ваше підприємство зобов’язане звітувати у системі МСФЗ, і перехід є узгоджений менеджментом та власниками, головне не панікувати, не намагатись скупити всю наявну літературу, та доступні в онлайні курси. Бажано спокійно проаналізувати необхідні дії на кожному з кроків трансформації, визначити основні відмінності між системами обліку, присутні саме для вашого підприємства, та… перейти на облік у системі МСФЗ.

Марія Василенко,

Помічник бухгалтера
МСФЗ консультант
Laudis Legal & Accounancy